Головна » 2019 » Квітень » 11 » Фольклорне свято «Прийди, весно, з радістю…»
13:09
Фольклорне свято «Прийди, весно, з радістю…»

У давнину наші пращури урочисто святкували прихід весни, а також зустріч перелітних птахів піснями, хороводами, іграми. Саме цим подіям і приурочили вихованці фольклорного гурту «Дзвіночок» Будинку школярів своє фольклорне свято «Прийди, весно, з радістю…», яке було проведено 22 лютого на базі Новокорецької ЗШ. Діти висловлювали свої відчуття в звязку з приходом весни, декламували вірші,ставили інсценівки, співали песень… Одним словом, щиро раділи приходу цієї чарівної пори року.

І справді, якою ж постає перед нами весна?

Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю.

Весна... Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.

Весна — це оновлення і відродження природи. Це — сонце і тепло, це — зелень і пахощі квітів, це — нове життя.

З цього випливає, що весна в уяві давніх вважалася живою істотою, і до неї відповідним чином слід звертатися. Якою ж вона була? Цей образ донесли до нас веснянки, — як дуже давні, так і деякі пізніші.

Весняночко-паняночко,
де ти зимувала?
У садочку на дубочку
пряла на сорочку!

Звідки весну викликають? Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою — стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з'являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.

Уперше про весну наші пращури згадували на Стрітення, тобто 15 лютого. А найзнаменнішим святом весняного періоду вважається Обретіння, що припадає на 9 березня. У давнину наші пращури цього дня святкували повернення (обертання) до рідних країв перелітних птахів.

Першими, саме на Обретіння, коли з полів ще не зійшов сніг, повертаються в рідні краї жайворонки. Цих весняних благовісників особливо шанували в Україні.

Під час зустрічі весни співали українські веснянки — пісні — вітання весни. У них звучали турботи про майбутній урожай та добробут. У різних місцевостях України веснянки називають гаївками, гагілками, маївками.

Після холодних коротких днів та довгих зимових вечорів, що минали у тісних хатах за роботою, молодь залюбки виходила на галявини, укриті першою прозеленню пагорби, де дихалося на повні груди і співалося на повен голос.

Тоді люди вірили в те, що можуть вплинути на сили природи: словом, піснею, магічною дією. Фольклорне свято зустрiчi Весни формує початкове уявлення про календар народних свят, виховує шанобливе ставлення до традицiй українського народу, сприяє розвитку творчих здiбностей дiтей, викликає бажання берегти свою нацiональну культуру, здобувати знання iз цiлющого джерела народнoi мудростi пращурiв.

Отож, залишається й досі широке поле для досліджень майбутніх поколінь фольклористів, етнографів, мовознавців…

Учасники театралізованого дійства побажали глядачам гарних весняних днів, теплого сонечка та мирного неба.

Переглядів: 76 | Додав: sashukmal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar